БЕЗМЕЖНЕ ДОБРО
Добро зростає там, де не кричать,
Де серце діє кожну зайву мить.
Хто поміч дав і став про це мовчать,
Той не шукає, щоб добром світить.
Не лине вдячність як наказ ніде,
І щира пам'ять теж не для гріхів.
Добро мовчить, але в душі росте,
Як не зірвати — проросте без слів.
Та гасне світ, де в пам'яті провал,
Де забувають, хто давав тепло.
Там, де байдужість, у серцях обвал,
Немає світла, лиш самотнє зло.
У кого пам'ять, там вогонь горить,
Не все зігріє, та й не спалить теж.
Бо те добро, що у душі сидить,
Спокійно гріє без всіляких меж.
Добро мов слід, що не стирає час,
Його не видно, та воно живе.
Світ збережеться в думах кожен раз,
Де мають в тямці те, що серце шле.
Мирослав Манюк
03.06.2025
