Хай згорить нещастя,
Мов сірник, ущент!
Замість нього щастя
Хай у той момент
Прийде до людини
Кожної на цім
Світі, щоб щоднини
І щомить на нім
Людям з ним лиш жити
Протягом життя
І більш не тужити,
Тужні почуття
Стерши в пил навіки,
В темне небуття,
Щоб текли, мов ріки,
Світлі почуття
У душі, у тілі
В спеку, в дощ, в тепло,
В люті заметілі,
Щоб життя цвіло,
Мов на полі квіти
Гарні й запашні,
Щоб життю радіти
Цілі ночі й дні;
Бо воно для цього
Нам усім й дано,
Навіть хай одного
Дня у нас воно
Все-таки минеться,
Бо життєва нить
В кожного порветься,
Як настане мить,
Й іншого не буде
Більш життя у нас,
Як його позбуде
Нас невпинний час.
Євген Ковальчук, 14. 06. 2021
