*****
Цілий світ я обіймаю,
Наче друга друг,
І до серця пригортаю
Поле, ліс і луг,
Ріки, гори і діброви –
Все, що в світі є,
Й гріє їх вогнем любови
Серденько моє.
Світе, я тебе кохаю.
Я люблю тебе,
Мій єдиний, рідний краю, –
Небо голубе,
У якім сія у днину
Сонечко нам всім,
Мерехтять в нічну годину
Зірочки на нім;
Ріки, що землею ллються,
Мов по жилах кров,
І рослини ті, що в’ються
По деревах, мов
Змії; різнобарвні квіти,
Їхній аромат,
Від якого лиш радіти
Хочеться стократ;
Гори, їхня незрівнянна,
Дивная краса,
Блиском сонця осіяна,
Серце потряса,
Будячи у ньому тільки
Світлі почуття,
Будячи їх в ньому стільки,
Щоб усе життя
Жив я з ними і ділився,
З ким живу на цім
Світі, бо і народився
Я для цього в нім.
Євген Ковальчук, 14. 06. 2021
