людина-звір
хижі ікла, хижий зір
зелені випари на вікні
вона несе здобич
у праій руці
я ношу ірокез
і ношу у собі
темний ліс
та десятки
невимовлених 'колись'
на сніданок - травень
я відчуваю себе
травою
напоєною дощем
і чиєюсь сльозою
людина-звичайна
і людина-дивак
гостра стріла
із очей у вічі
котра година?
чи встигну на останній
автобус у вічність?
який травень на смак?
як чай і приречена
непересічність
і мені дев'ятнадцять
я доросла дитина
у моєї лівій кишені - диво
а у правій - сокира
