ШЛІФУЙ СВІЙ ШЛЯХ
Хтось поранив знову твої сни,
Наче порох вітер тут розніс.
Не вагайся, хай ідуть вони,
Щоб лишити слід, який заріс.
Від шліфовки світ стає ясним,
Ти шліфуєш серце в пустоту.
Не доказуй свої дії всім,
Бо не знати їм твою мету.
Їхня драма не живе завжди,
Ти зміцнієш, станеш ще тривкий.
Хай ті рани зроблять лиш сліди,
Що приводять на твій шлях новий.
Ти зростеш творінням своїх слів,
Бо не згасне сила у душі.
Від шліфовки згине пил років
І засяють світлом аркуші.
Не чекай подяки від чужих,
А шліфуй єдиний власний світ.
І тоді величчям справ своїх
Ти побачиш — згине їхній слід.
Мирослав Манюк
26.05.2025
