Що ми візьмемо в мить розставання з землею:
Якщо ритм "я люблю" відхилили серця,
Якщо в термін земний душі волю Творця,
З гаслом "гра - це життя", заміняли своєю?
Що ми візьмемо - скарб із монет золотих,
Накопичити що так завзято хотіли,
Що здійснити могли всі бажання для тіла,
Та купити для душ не могли доброти?
Що ми візьмемо, як райських справ в нас немає,
Від справ гордих золу, яким вчив Вавилон,
Щоб порушити нам Богом даний Закон,
Беззаконників Бог хіба впустить до раю?
Що ми візьмемо - гріх, що до пекла веде,
Гріх, який у Христа не молили з душ змити,
Ту пихУ, щоби нам ні Творця не любити,
Ані створених Ним, нам подібних людей.
Що ми візьмемо з тих накопичень для тіла,
Якщо гріх із душі Божий Син не забрав,
Громодянство як Він душі райське не дав,
Вчитись жити якщо у Христа не хотіла?
Сенс життя - це любов, Бог Закон дав для всіх,
Не потрібні душі ні сумки, ні валізи,
Те, що носить в собі, те з собою і візьме,
Чи до раю - любов, чи до пекла свій гріх...
***
ВАВИЛОН — символ антихриста: гордині та ідолопоклонства
БЕЗЗАКО́ННИК - той, хто порушує закон.
ПИХА́ - надмірно висока думка про себе, погорда, зарозумілість, зазнайство
ВСЕ МОЄ НОШУ З СОБОЮ - перси напали на рідне місто Прієну давньогрецького мудреця Біант (VI ст. До н.е.). Жителі міста, рятуючись втечею, намагалися захопити якнайбільше своїх речей. Біант же залишав місто без нічого. Хтось спитав у мудреця, де його речі. На що Біант відповів: "Все моє ношу з собою"
#####
Бог - граждАнство душе, люди телу дают
Уходя от земли, что возьмём мы с собою,
Коль восстала душа против воли Творца,
Райский ритм "я люблю" коль отвергли сердца,
Коль вступили в союз с ложью и со злобою?
Что мы сможем забрать, прах душой покидая -
Славу, власть в банке счёт, что возьмём мы с собой,
Коль в душе нет любви Божьей, вечной святой,
Разве сможет она стать гражданкою рая?
Как дают на земле люди телу граждАнство
В той стране, где оно родилось и живёт,
Бог гражданство душе парадиза даёт,
Что хранит, как и Он, в "я люблю" постоянство!
На земле, коль душа не родится от Бога:
От святых Его чувств и от силы Его,
То для грешной души будет ад - итого,
Без Христа ведь никто не найдёт в рай дорогу.
Искупителя душ от кромешного ада,
Коль душа в срок земной не желает найти,
Он не сможет её ни простить, ни спасти,
И не сможет ей дать статус Божьего чада.
Христос силу Свою не даёт душам грешным,
Той, которою Он Победил грех и смерть,
Он даёт Дух Свой тем, кто желает иметь
Вечный статус души - Божьей дочки безгрешной...
***
ОТВЕРГНУТЬ - решительно отклонить, не принять; не признать действительным, истинным
ПАРАДИЗ - рай
