В душі моїй сумні акорди,
Лунають мов церковний дзвін,
А серце б’є усі рекорди,
Мов з кимось мчить на перегін.
В очах блищать пекучі сльози,
І стогін рветься із грудей,
Чекати більше я не в змозі,
Біля зачинених дверей.
З дерев спадають срібні роси,
Долину вкрив густий туман
Хотів ласкати твої коси,
Не хочу вірити в обман.
Хотів почути ніжний голос,
Мов спів пташиний на весні.
Волосся ніжне мов той колос,
У снах ввижалося мені.
Та мабуть доля вередлива
Не хоче ніжити мене,
І ніжна дівчина вродлива,
Це лиш видіннячко моє.
Роки мої уже пропащі,
Кохати пізно вже мабуть.
Тобі бажаю все найкраще,
Завжди щасливою ти буть.
Щиро і проникливо. 
На все свій час! 
