Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Олена Галунець: Архетипи й символи - ВІРШ

Анімалістичні тіні бігли небом. Нам замало ліній, і зірвало греблю до сузір’я риби, до смішних чи прісних глиняних обіймів, архаїчних рисок. Складно все хоч трісни, тож побуду з тими, хто дарує слово — нитку з плутанини, видаляє зайве, вирізає з фільмів сцени із палінням, бо у нас є спільність. Дах сталево-хвильний, золотаві стіни. Із каміння тіло (ми так захотіли!), щоб ніхто не зникнув під завалом неба. Нам цвяхів замало — збудували б греблю. Збудували б місто без тривожних звуків, цитадель із ліній, що малюють руки. Не зламаймо ж гілку в унісон сопілці. Тіні креслять плани тим, хто має спільність. © Олена Галунець