Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес: До мови - ВІРШ

Крізь гул епох і збуджених століть Ішла ти, мово, із моїм народом, Руйнуючи колоніальну кліть, Передалась від роду і до роду. Ти йшла, тамуючи в собі той біль, Де все було: приниження і страти – Та серцевину берегла в собі, Щоб рівною посеред рівних стати! Ти квітла у мелодіях пісень, І у матусі ніжній колисковій, У боротьбі знаходила свій сенс І у красі земній, напівказковій. Ти чуло, як від ран стогнав народ – Царі чужі ті війни затівали, Тобі надовго замикали рот, Аби сини манкуртами ставали. Але ні знищити, ані зламать Твоє живе і непідкупне слово, Впились ним Соловки і Колима, Коли про волю там велась розмова. Ти сміло йшла крізь бурі і штормИ, Дух нації собою рятувала, Аби у боротьбі він не стомивсь, І бастіон імперії зламала. 20.04.2025. © Ганна Верес Демиденко #Ганна_Верес_Демиденко