Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Olivia Home: обійми́ - ВІРШ

Обійми, мій ангел ніжний. Обійми своїм крилом. На душі так зимно, сніжно. Обігрій своїм теплом. Ти все бачиш, відчуваєш. І не треба моїх слів. Обійми. Ти й так все знаєш, Чом не сплю я серед снів. І хай стане миттю легко. Розчиню в уяві біль. Лиш врятуй мене від пекла Тих людей, що наче "рій". Захисти мене, мій янгол, Бач, відкрила навстіж дім, – Завиває вітер танґом І плює в лице мені. Знаю, може заслужила, Я ж далеко не свята. Але я любов'ю жила. І любила як могла. Кажуть, все є бумерангом. Все надумане – стається. А у мене ранг за рангом Серце з розумом лиш б'ється. Якщо була неправа я, В силі визнаю гріхи. Лиш пробач мене, мій ангел. І до себе притули. Лишнє може прокричала, Не змовчала, не змогла. І тебе я не згадала. Ти прости за ті слова. Я закрила двері наче. Вітер розриває вікно. Під дверима жалість плаче. Гра, що зветься "Все одно". А я хочу, щоб "Все добре". Вакарчук вже на повторі. У навушниках я вдруге Вірю в дії, а не в долі. Скаже хтось, що це уява. Та від цього геть не гірше. Обійми мене, мій янгол. І не треба мені більше. 02:01, 30.11.2018 (с. Настасів Тернопільського р-ну)