Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Коломоєць: Нізвідки вийшла, в нікуди зайшла… - ВІРШ

Нізвідки вийшла, в нікуди зайшла. Отак злетіла мріями за хмари І, наче по землі, по них пішла, Земні туди понісши сни і чари. Рожево-білий, ніжний-ніжний птах З’являвся в чистій, сяючій блакиті. Купався в веснах, в осенях, в літах, Оспівуючи ці щасливі миті. Стомились крила — знов на землю сів, Як ніби й не було того польоту, І лиш душа ще видавала в спів Оту красиву, неповторну ноту. 25.11.1999 ©Коломоєць Людмила Петрівна