Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Seth: Пиши - ВІРШ

Нас навряд чи впізнають одразу По слідам, що твій почерк лишив. Як завжди - бракуватиме фрази. Буде час - то візьми, напиши. Нас не будуть шукати у зливі, Між дерев в лісовій глушині. Ми для світу не надто важливі. Чи то просто здається мені? Час завжди вимагає задаток. І від нього ніщо не спасе. Він в кінці шепотить про початок. Ти пиши, навіть попри усе. Час від часу накочує смуток, Як навкола нема ні душі І слова лізуть важко і скуто. Будь там що. Ти уперто пиши. Наші очі сумні, непрозорі. Ти мовчиш, а я прах ворушу. Тихо так. Чуєш, падають зорі. Я їх потім тобі опишу. І коли не залишиться сили, Коли встанем, як є - без прикрас. Я скажу тобі - Що, полетіли? Може, інші напишуть про нас. Най сюжет буде чутно в звучанні Пісні вітру і стриманих фраз, Ти відчуєш його у романі, В нім допоки не створено нас. І коли перед сном оминаєш Ту главу, де початок - кінець. Посміхаєшся. Ти тепер знаєш. Хтось із нас взяв до рук олівець. Зможуть нас зрозуміти? Можливо. Може, знайдуть, як вогник не згас І веде крізь тумани і зливи До руки, що напише про нас