Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Горова Л.: Весно безсиренна - ВІРШ

Весно, весно моя безсиренна, якими шляхами ти Пробираєшся вперто глибокими вирвами-ранами? Чорний крук не дає тобі крила лелечі розпрямити. Та щодня виглядаю тебе я годинами ранніми. І як сонце увись підіймає свій обвід золОчений, Виглядаю тебе, весно мирна, й при місяці срІбленім, Придивляюся в ночі морозні - чи йдеш по обочині, Чи ведеш із собою додому солдатика рідного? Соколятку-синочку, натомлений, щоки обвітрені... Пробирає весна безсиренна стежину до хати нам. Молитвами своїми я шлях її довгий помітила, Ніби стьожками серця гарячого. Ними ступатиме.