В моїй душі палким вогнем
Палають почуття
Усе сильніше з кожним днем
Впродовж всього життя,
Його кожнісінькую мить
І навіть, як я сплю
В житті, яке, мов птах, летить.
Життя найбільш люблю,
Бо ж я, якби його не мав,
Не мав би й почуття.
Тоді б в душі їх не тримав
Я протягом життя.
Життя – безцінний скарб, який
Тримає кожен з нас
В руках, допоки ще живий,
Допоки сивий час
Не відібрав його у мить
Неждану та сумну,
Коли вже серденько умить
Порве свою струну,
Припинить битися-звучать,
Як музика, навік.
В нім доки ж почуття дзюрчать,
Немов шумний потік,
Цінуймо кожну мить життя,
Робімо те лишень
Щоб в серці світлі почуття
Ми мали всякий день,
Його кожнісінькую мить,
Впродовж життя всього,
Життя, що з часом пролетить.
Тоді ж повік його
Не зможемо ми повернуть,
Коли настане час,
Так само, як смерть оминуть
Не зможе жоден з нас.
Євген Ковальчук, 10. 05. 2021
