Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Світла(Світлана Імашева): Згадую, бувало… - ВІРШ

Згадую, бувало: на Великдень зранку Кошик з писанками матінка збере, Одягне сорочку – пишну вишиванку, А мене – за руку і до церкви йде. Мати молодая, вишиванка славна: Ниточка до нитки, наче промінці, Чорні і червоні кольори іздавна, І любов, й зажура в мами на лиці. Аж тепліла хата: вишивала мати Рушники весільні й білі сорочки. Там калини грона – для любові й свята Вишила для сина й любої дочки. Відсіяли роки – і пішла матуся, Не до церкви тільки – в зАсвіти пішла. Всиротіла хата, вицвіли обруси, І у скрині давній вишиванка та. Пригорну до серця – і теплом зігріє Хрестиком розшите біле полотно. Оберегом світлим, силою надії Пам’яттю й любов’ю зігріва воно.