Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Світла(Світлана Імашева): І будем ми - ВІРШ

Мій березень… Дай, Боже, не останній. У весняному зеленавім сні Пташиний нАспів, переливно-ранній, Щось про життя видзвонює мені. Воно нуртує, котиться, спливає, Життя – як даність. Божа благодать? Воно про тебе все до крихти знає, Нічого не змінити й не додать. Жила? – О, так… Завжди була - собою, Без лицемірних викривлених мін: Із добрим – доброю, з мерзенним часом злою. Від жалю і неправди світ тьмянів. А розчинитися могла в любові, В дитячім схлипі, в дорогих очах, У музиці живій, в глибокім Слові… Порив пізнАння й нині не зачах. Народжена під знаком Сонця й світла, Ім’я оце, мов оберіг, несеш. Хай світить правда, хоч не всім вигІдна. Хай квітне щирість, відданість без меж. І за чини не билася облудні, Сміялася з химерних нагород – Хтось ними хизувався. Люди, люди… Таки ви – люди. Хай живе – Народ. І будем ми. І будуть наші діти, Онуки і праправнуки малі… Не зАвжди сонце тьмою оповите. Весна цвіте. Світає на землі.