Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Манюк: СЕРЦЕ ПРОЩАЄ - ВІРШ

СЕРЦЕ ПРОЩАЄ Не став питання: "Чому це він так?", Навіщо злобу у серці нести? Людина світла не має ознак, Тому, що знає, як допомогти. Якщо це життя рани лишає, Воно вже про них не забуває. Хто був в темноті – холодом вдарить, Хто щастя має – ним і обдарить. Образи сіють задумливий слід, Їх повертає, хто дружить з добром, Хто злом зігрітий, знов буде злом, Хто йде за щастям – не має вже бід. Не ображайся, хто тебе сварить, Всі мають вибір: гладить чи жарить. Лиш твоє серце знову прощає І після бою тишу лишає. Те все забувай, що не зберегти, Серце обрало – це значить є знак. Щасливий не той, хто зміг помогти, А той, що скаже: "Чому це він так?". Мирослав Манюк 03.04.2025