Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Микола Соболь: Дурні, бо бідні - ВІРШ

З супутника Прятули видно все. Поцупив гріш, тобі відразу амба. Теля розумне мамки цицьку ссе і нерозумне ссе, але у Трампа. Хворіє божий світ на путинізм, Москва чекає пострілу «Аврори», з могили дістає соціалізм: «Вставай, паскудо, час плодити горе». Це вулиця на ймення: Глухий кут, орда йде на забій, мов діти в школу. Як полонений: «Путлеру капут, за зброю більше не візьмусь ніколи». Жирує депутат у нього рай, попід матрацом грошеняток ворох, дзвінких монет у Раді водограй… Украли «слуги», винуватий – Порох. 02.04.25р.