Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Сара Ґоллард: Безслів'я туману - ВІРШ

Читай, мов уперше... Писати б тобі надокучливі, зранені п'єси, Як прадіди наші... між мерзлої сиво-землі, Де чули окопи сльозиві, безпам'ятні леза, Умиті словами на синьому біль-полотні. Та ти не читаєш,.. аби не почути німого,.. Аби не кричати у розпалі всіх полюсів!.. У снах тільки МИ і більше немає нікого, Тільки безвілля загуслих в тіні голосів... Листи іще йдуть до твоєї хиткої печалі. Мене вже немає на цій нетривалій зорі... Писав би ті п'єси, що очі твої б не читали... Тепер безтілесно... рятую твої береги... 04.03.2025