Ти - така жадана і бажана ,-
Як у снігах лютня - пролісок весни.
Ти у небі сонечко - кохана
Моя квітка натхнення серед зими.
Украду тебе мила - украду
І на крилах білих - білих журавлів.
Понесу - у сад весни понесу,
Там ,де квітне літечко для ясенів.
В заметіль зими прийду до тебе
Украду від сніжних хуртовин січня.
Нахилю Всесвіт- пречисте небо, -
І зігрію сонечком весни квітня.
Поведу тебе у тихий вечір
У казку - до зоряного вівтаря.
Обійму ніжно - ніжно за плечі
Скажу : тобі " як тебе кохаю я".
Ти мов берізка, що біля клена
В пустині вечорів - яскрава зірка.
Ти моя любов, - сонце для мене
Поміж нарцисів - конвалія квітка.
Тому що співають чоловіки.Це композитори мене так настроїли.Щоб писала так .Щоб потім непереписувати вірші на пісню.Я зразу настроююсь на пісню.Але і пишу від жіночої статі.Це коли зразу спрацює моя муза на чоловічу манеру співати.