Син до батька підійшов, та й питає тата,
Де початок України, чим вона багата.
Де кінчається Держава і її кордони.
Та й повели батько з сином про таке розмови.
Ця історія проста, каже сину тато,
Тут не треба говорити довго і багато.
В цій хатині я з'явився і твоя це хата,
І дісталася мені від рідного тата.
Тут ми вперше наступили на оцю долівку,
Й подивились в небеса на щасливу зірку.
Це наш дім і наш садок, тут наша землиця,
А у полі, он дивись, золота пшениця.
З діда прадіда велось, на землі трудитись,
А бувало захищать, з ворогами битись.
Починається Держава із двору і хати,
Із людей простих і мужніх, що можуть віддати.
Все, і золото і срібло чим хата багата,
Захистити щоб Країну, знищить супостата.
Україна буде там, буде вона всюди,
Де працюють і воюють Українські Люди.
Україна буде вільна, буде вона доти,
Поки є і будуть жити щирі Патріоти.
В. Небайдужий.
Березень 2025 рік.
