Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Коломоєць: Бадьорий вітерець скубнув волосся… - ВІРШ

Бадьорий вітерець скубнув волосся, Заліз під одяг, тіло освіжив. І раптом (треба ж так!) чомусь здалося, Що ці хвилини ще хтось пережив. Отак, як ти, здивовано-бентежно Відчув себе красивим, молодим. І потягнули мрії в даль безмежну Через сніги, дощі і сірий дим. Як виклик долі, стертій у буденні Постійних, всезростаючих турбот. Як стан душі у зблиску, у натхненні Від зваби й чар весняних, свіжих нот. Ні, не згрубіли і не загубились В тобі ні ніжність, ні струмки тепла. Вони не зблідли і не роздрібнились, Не зіпсувала негараздів тля. Зчищаєш з себе чийсь холодний погляд, Як недоречний березневий сніг (Весняне диво чи весни недогляд), І, зачудований, ступаєш на поріг. 20.03.1998 ©Коломоєць Людмила Петрівна