Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Тополя: небо і зоря - ВІРШ

Ось небо заховалося у тишу, Зоря вечірня мріино споглядає. Заколисати хочуть хмарку тиху. Бо обнімати- рук не вистачає. Хмарка припудрилась и до зірки пригорнулась, На вушко шепотіла про красу. А зірочка лиш хитро підморгнула И пірнула у перину пухову. Зірки розбіглись діамантами по небі. Із хмарами завели хоровод. То в тихому кружляли вальсі, А то сягали в височінь без перешкод. Натанцювавшись, заблукали в хмарах. Периною укрилися и лягли спочить. А потім довго милувались в горах. Яка ж щаслива була мить!