Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Семенюк: Подорож мурашки на хмаринку - ВІРШ

Розкажу я казочку вам, друзі... Жив один малий Мурашка, в лузі. Надто вже допитливий і жвавий, Геть усе йому було цікаво. Раз, Мурашка у садку трудився І в блакитне небо подивився. Тай побачив там хмарки біленькі: І пухкі й великі, і маленькі... - Ці хмарки, немов цукрова вата! От би хоч шматочок скуштувати. Тільки як добратися до неба?- запитав Мурашка сам у себе. А слова оці почув Вітрище, Та й промовив, підлетівши ближче: - Віднесу тебе я в небо радо, Лиш вхопись за стебельце кульбаби. І разом з насіннячком пухнастим, Ти потрапиш поміж хмар купчастих. Так і сталось... От така-от казка! Вже у небі наш малий Мурашка. Тільки, як хмаринку скуштувати? То лише з землі вона, мов вата, А насправді, кожна із хмаринок Із прозорих створена краплинок. І зробилося Мурашці дуже щемно... Тільки як вернутися на землю? Він засумував, зітхнувши важко... Та нащастя нашого Мурашки Через королівство із хмаринок Пролітала зграя лебедина. І ото одна лебідка біла Пір'ячко малесеньке згубила. Ось за неї наш герой вхопився І на землю легко опустився. Він усім розказував завзято: - Хмарки - це водичка, а не вата!