Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Семенюк: Куди пропала веселка? - ВІРШ

Як тільки дощ зупинився - У небо я подивився. А там - веселкове диво У небі іскриться красиво! Біжу швиденько до хати, Покличу я маму і тата! Вернувся – веселки нема, Куди ж це пропала вона? Де ділась барвиста арка? Певне сховалась за хмарку! Та ні, он хмарки розбрелися, І небо блакитне, чисте… А може, кольоровий місток Потрапив в зелений садок? І ним, дбайливий садівник Прикрасив гарно свій квітник? Та де ж та веселка пропала? Мабуть, в синє море упала, І в морі її проковтнула – Велика зубата акула! А може розбійники вкрали, - Веселку в печеру сховали, Гадали – коштовна підкова, Уся в самоцвітах чудових! Могли ще морські пірати… Гм.., ще треба поміркувати. Можливо, райдужні стрічки Впали випадково у річку… А може, король із казки Взяв з неба стрічки смугасті, Щоб їх вплести у віночок Для королівських дочок?! А може..., а може,…а може..? Та хто ж мені допоможе Загадку цю розгадати? Де ділась веселка – сказати!