Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Сіроманка: Ірина Вовк. "ДОЩЕЧКОВА ЧИТАНКА:Звідки світять нам душі пращурів" - ВІРШ

Дощечка1 … то душі пращурів наших дивляться на нас… …і ті світять зорями нам од І р у… Дощечка 11Б То бо єсть красен Ірій, а там Ра-ріка тече, яка одділяє свергу од яви… Дощечка 7Е Пригляньмося до Ірію нашого, а побачимо квіти красні, і дерева, і луки, і маємо в'яну в'янити од піль тих, житву трудити і яшень полоти, і просове збирати до закуть сварожих, то бо од богощенства іншого, бо земне було прахове, і болісне, і страдне. Словничок – потайничок Ра-ріка – сонячна ріка, ріка Сонця. Ірій, вирій,вирай, рай – край вічного літа, куди відлітають душі померлих. Сверга – небо, невидимий світ Нави бога Сварога. В’яну в’янити – сушити сіно. Житву трудити – жати жито. Яшень полоти – полоти ячмінь. Закуть, закуття – відгороджений кут, місце для зерна. Сторінка – берестинка О зоре ранкова, займи небокрай і нам розкажи про далекий вирай, про пташку маленьку, що в свиточці сірій на зиму завжди відлітає у вирій, де сонечко ясне, де літечко красне, де зірка ранкова палає – не гасне, тут скине пташина ту свиточку сіру, бо знає, вона прилетіла до І р у. Той Ірій далекий є квітами рясен, І кожен на Ірії весел і щасен, бо щастя велике тут житву трудити і яшень полоти, і в'яну в'янити, де сонечко ясне, де літечко красне, де зірка ранкова палає – не гасне, тут річка казкова розлилась не в міру, бо знає, вона повноводить до І р у. Тече Ра-ріка у спокої і мирі, напевно їй райськи пливеться на І р і, і пташка зимова у свиточці сірій, і зірка ранкова нас кличуть у вирій. (З "Дощечкової читанки" для дітей за сторінками "Велес-книги" (у рукописі). Рік написання - 1990)