Вже сонечко за гори закотилося,
На землю темна ніченька спустилася,
На небі ясні зіроньки з’явилися,
І місяць із-за хмарки погляда.
Малятам спати вже прийшла пора!
Тож ніченька в віконця заглядає,
І діточок у ліжечка вкладає.
Хто швидко оченятоньки стуляє,
В чарівний світ казок він потрапляє!
Казки там ніченька розповідає.
Для кожної дитинки – є своя,
Весела і цікава, чарівна,
І зветься - сном вона!
