Запалюю день, ніби свічку, любов'ю.
Поставлю в вікні, щоб освітлював час.
Ми сидимо за столом і милуємось з татом тобою:
Ти — найяскравіше сонце у нас!
І квітне життя, наче маки в житах,
Що сниться їм обрій широкий.
Наглядає за ними сонячний птах…
Твій тато—як ти—синьоокий.
Усміхаєшся нам — і ми гріємо серце тобою.
Найдорожчий за все… найрідніший для нас...
Обтираєш сльозинки зі щік нам своєю рукою:
Це життя — те, над чим вже не владний і час.
І квітне життя, наче маки в житах,
Що сниться їм обрій широкий…
Ти тату щебечеш: «люблю» на руках.
І тато—як ти—синьоокий.
23.12.12 15.07
