Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Віктор Варварич: Нам було п'ятдесят (Пісня) - ВІРШ

А нам уже́ мину́ло п'ятдеся́т, Це не так бага́то і не ма́ло. Приє́мні ми́ті душу́ веселя́ть, Одна́к вже ті́ло і́ншим ста́ло. Роки́, роки́ на́ші ду́ші грі́ють, Особли́ві малю́ють моме́нти. На́ші стосу́нки вони́ лелі́ють І гово́рять свої́ компліме́нти. А у душІ, ще мо́лодість зрі́є, І вого́нь любо́ві в ній гори́ть. Із пли́ном ча́су він не малі́є, Лише́нь по особли́вому зори́ть. Роки́, роки́ на́ші ду́ші грі́ють, Особли́ві малю́ють моме́нти. На́ші стосу́нки вони́ лелі́ють І гово́рять свої́ компліме́нти. І ще ло́влять по́гляд ка́рі о́чі, В серці луна́ мело́дія ве́сни. Не триво́жать нас сни, ці проро́чі, А дух ста́є міцни́м, як ясени́. Роки́, роки́ на́ші ду́ші грі́ють, Особли́ві малю́ють моме́нти. На́ші стосу́нки вони́ лелі́ють І гово́рять свої́ компліме́нти. Нам із тобо́ю було́ п'ятдеся́т, Ми ви́йшли на нові́ рубіко́ни. А роки́, волосся срібня́ть, Залиша́ють поза́ду перо́ни. Роки́, роки́ на́ші ду́ші грі́ють, Особли́ві малю́ють моме́нти. На́ші стосу́нки вони́ лелі́ють І гово́рять свої́ компліме́нти.