Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Сара Ґоллард: Тінь озер - ВІРШ

Я чую всіх, лишень мене не чують... Я тінь озер, вітражна сила болю, Німий кінець, подібний току дня. Чи вибір я? - Всього лиш дотик роллю Незмінних жил, в яких тече зима. Я чинний лист, пожовклий десь у хмарах, Пологий бій, що пише сіллю див, Непевний звір, що вічне в'яже в ранах І знає крики всіх далеких нив. Я пла́чу в тиші - очі лиш для сміху, У ньому - кава,.. хай із молоком. Усі лиш бачать кожен день потіху, Розбиту маску, стерту білим сном. І я сміюсь... Та знали б ви як тісно, Де поміж вами висне тонна слів?! І я вас чую... Тільки рідкість, звісно, Як хтось спитає, ЯК я, в ролі жнив... 18.10.2025