Погляд у майбутнє або Річне коло (жартівливий вірш)
Несвідомо чи навмисно
розсипає ніч намисто
з перламутрових зірок.
Зазираю у майбутнє:
грає Січень там на лютні,
ну а Лютий дме в ріжок.
Чую, Березень із Квітнем
про щось ба́ють* несусвітнє,
тільки слів не розберу.
То якась дивацька мова
з говірко́во-куцим словом.
Відчуваю тарару́*.
Бачу, Травень срібноросий
закоси́чує волосся
та до Мавки заграє.
А у неї з Червнем шашні,
він веселий та безстрашний,
в ньому щось азартне є.
Наймиліший місяць – Липень.
Німфи всі до нього липнуть,
бо співає про любов.
А палкий гарячий Серпень
всіх ревнує, але терпить –
фанабе́ристий* либонь.
Статний Вересень – розумник,
бо нотує зрілі думи,
ніби справжній Соломон.
Жовтень разом з Листопадом
малярами ходять садом,
світ занурюючи в сон.
А безжальний місяць Грудень
холодна́во дме у груди,
бо річний минає строк.
Несвідомо чи навмисно
розсипає ніч намисто
з перламутрових зірок...
22.10.2025
*ба́яти – говорити (перев. про щось цікаве, особливе і т. ін.)
*тарара́ – безладдя
*фанабе́ристий – пихатий
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
Дуже гарно 
