Геніально!
Перерва кінчилась в суді,
Процес розлучення триває,
З-під посивілих, мудрих брів,
Суддя позивача питає:
- Скажіть-но, пане Станіслав!
Що вас примусило судитись?
П’ятнадцять років шлюб тривав,
І раптом, позов розлучитись?
- Дізнався я, що те житло,
Що винаймали ми до нині,
І там де мешкали удвох,
Належало моїй дружині!
А я оренду з року в рік,
Цій стерві сплачував, буквально!!!
Суддя захоплено у бік:
- От, дідько! Просто, геніально!
