А дощ іде добу четверту
Так наче хоче щось помити
А я ховаю душу в серці
Неможу більше відпустити
А дощ так виє наче стогне
Так розуміє він мене
І я іду під ним без волі
Наскрізь мене він про бере
Я волочу за спиною крила
Важкі набралися води
Тепер я справжня людина
Тепер я ангел без мети
