|
Летять літа крізь літа, зими й весни,
Й крізь осені, веселі і сумні,
Це все моєї долі перехрестя,
Що у житті стрічаються земнім.
Мої літа – теж Божа нагорода,
Котра дається людям не дарма,
Хоч не останню скрипку грає врода,
Все ж доля в руках кожного трима.
Літа – це загадкові її крила,
Які людину впевнено несуть.
Я істину оцю давно відкрила,
Що саме в цім життя людського суть.
3.10.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
ID: 1049582
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 15.10.2025 21:34:22
© дата внесення змiн: 15.10.2025 21:34:49
автор: Ганна Верес
Вкажіть причину вашої скарги
|
