Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: КОРОЛЕВА ГІР: СВІЧА ЖИТТЯ ВЖЕ НЕ ПАЛАЄ - ВІРШ

СВІЧА ЖИТТЯ ВЖЕ БІЛЬШЕ НЕ ПАЛА (Світлій пам’яті односельчанина Богдана Квецка) Поліг Богдан за нас усіх в бою́, Йому життя на фронті обірвалось, Тепер він там, в Небесному строю́, Від цьо́го горя й болю всім додалось. Поліг Богдан, у засвіти пішов, І смертне ложе довело́сь стелити, У серці – біль, у пам’яті – любов… Пішов від нас, хоч дуже прагнув жити. Слідів не ли́шить більше на землі́, Не мовить слово, пісню не затягне, Завмерло все у вічнім джерелі… І вишиванку більше не одягне. У тиші храму, в дзвоні над селом, Почулися слова́ його прощання, Заснув Богдан наза́вжди вічним сном, І путь була́ для нього вже остання. Поліг Богдан, та в наших він серцях, І в пам’яті людей він буде за́вжди, Хіба прийде́ до когось тільки в снах, Хоч жити мав й живим прихо́дить мав би. Осінній лист лягає, мов покров, На ту могилу, де він спочиває, Молитва лине тиха, без розмов, Його свіча життя вже не палає. Земля прийняла з болем, як дитя, Що повернулось в лоно материне, А Небо шепче: «Сину, ти – життя, Ти – вічний стяг у серці України». 14.10.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025