Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Сокол: Невідоме малятко - ВІРШ

Куди малятко* чимчикуєш, Швидше вітру ти мандруєш. Сюди-туди і все завзято, Вроді турбот маєш багато. За десять секунд пробігло до метра, А в розмірі менше воно міліметра. Що ж ти п’єш, що споживаєш, Як ти живеш, як виживаєш. Чи знаєш ти про сонце, про небо? Живеш ти стільки, скільки це треба. Можливо день, може годину Так живе вид твій і твоя родина. Малятко не бігло, а швидесенько мчалось В каміну щілину воно забралось. І вибігають обоє, вже в парі Прогулялися разом і розбіглися в справі. Природа парує і маленьке, і велике, Що б було в природі різне і многолике. Щоб життя на землі не переривалося, Щоб все, що живе, в парі вічно єдналися. Малятко*- дуже маленького розміру кузочка, схожа на павучка чи малесеньку мурашку.