Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Серафима Пант: До золотого дощу - ВІРШ


Серафима Пант: До золотого дощу - ВІРШ
UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Бібліотека | Поети Клубу Поезії | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти КлПоезії |

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 4

Пошук


Перевірка розміру




До золотого дощу

Жовтень повільно забарвлює листя: Начебто він - початківець бариста. Прісно йому на узліссі та тісно. Темно-зелений ліс. Милий мій жовтне, ти ж жовтогарячий, І не боїшся яскравості наче. Ген над дорогою серцю маячить Перший червоний клен. Всі так чекають пори золотої - Рани твої у розмові загоїм, Рани мої....ну, хоча б не подвоїм. Під золотим дощем Ідем?

ID: 1049357
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 12.10.2025 00:50:50
© дата внесення змiн: 12.10.2025 00:50:50
автор: Серафима Пант

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (158)
В тому числі авторами сайту (5) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

ХРЕСТОСЛОВ, 12.10.2025 - 01:12
"Іде́м", -
черво́ний кле́н
тобі
гово́рить

Зе́вс
золотим доще́м
прихо́дить
в передпо́кій твій

нена́чебто бари́ста він
і мо́же наміша́ть у ша́льці
осінь неймовірну
тобі одній

а по́ки він
майстру́є ка́ву золоту́ ту
прися́дь і відпочи́нь
без спо́гадів сумних

хай щось нове́ помріється і спра́вді
нови́ми фа́рбами всміхне́ться світ тобі коли́
наре́шті дощ той золотий паде́ пере́д тобо́в
міня́ючи й майбут́нє і мину́ле

ти забува́єш все холо́дне незабу́тнє
і пам'ята́єш те́, що
не було́ іще́ ні з ки́м, але́
ти ва́рта щоб любов завжди́ була́ з тобо́ю
 
Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 12.10.2025 - 09:44
Ранок зазвучав.
Дякую! 16


Хтось гойднув мотузку
З прищіпками -
Як нотки
Різнокольорові.
Ранок зазвучав.
Хто ти незнайомцю?
В безвітряну погоду
Струнами для серця
Мотузки обрав?
Вітер посміхнувся:
- То не я!
Оркестр
Мій -
Горіха листя,
Що в дворі росте.
Барабанять гучно
Дітлахам на втіху
Ласощі осінні.
Але я, проте,
Знаю, хто сьогодні
Завітав у гості
У твою оселю
Під твоє вікно:
Молода синичка
У садок зелений
Закликала осінь
Співом і танком

на мотузці з кольоровими прищіпками.
 
ХРЕСТОСЛОВ відповів на коментар Серафима Пант, 12.10.2025 - 10:36
хто я́?
я зло́дій
що в безвітряну пого́ду
краде́ прище́пки
кольоро́ві
під твоїм вікно́м
горіха ли́стям вси́паним пома́лу

я
та́к би мо́вити
до тебе завіта́в вночі
коли ти спа́ла
кольоро́во ба́чачи вві сні
спів а́нгелів
тано́к
і молоду синичку

а я́
тає́мно
у́ цей час уро́чий
поцу́пив дві чи три твої прище́пки
кольоро́ві

жаль що не вкрав тебе́
поки́ ти спа́ла
в то́му тво́му сні
 
Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 12.10.2025 - 11:11
Жоден суддя за злочин не засудить:
Любов не краде - лиш дає красу.
Дощ золотий.
Зачато серця радість,
Яку в собі крізь зиму пронесу.
Помилування.
 

Нові твори