як хмара небесна дрейфую в присутності яви
де спокій де подих де клич галактичних турбот
мій погляд угору та он унизу кепські справи
там Сонце збираються в хмари сховати от-от
та тільки ті хмари земні а по-людськи підземні
то діти маленькі придумали цяцьку собі
життя не прожити а роллю програти на сцені
де будь-який дощик чи грім рівнозначний ганьбі
***
