Нарешті до нас завітало це Бабине Літо,
І небо блакитне немає в нім жодної хмарки.
Карпати усі ялинками зеленими вкриті
І Сонечко сяє, а ми кричимо йому: Браво!
Нарешті чудовий є настрій - немов би це свято,
У мене в Душі заспівали трембіти Карпатські.
Натхнення постукало в двері, чуттєвість багата
І знов солов'їна розчулилась в серці зненацька.
Мабуть це любов Восени несподівано будить,
Від того що хоче блукати як Влітку по ночах..
Тому у Душі ллє гармонія знов шестиструнна,
Виблискують з радістю знову закохані очі…
2013 нов.ред.2014
Фото з родинного альбому.Карпатські гори.
