Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Тополя: казка про павича - ВІРШ

Яка прекрасна наша Україна! В легендах, в людях і в своїи природі. Яка прекрасна наша Україна! На Півдні, Заході, На Півночі і Сході. Вона прекрасна і в ночі при зорях. І на світанку в раидужнім вбранні. І вмивана в джерельних чистих водах. І заколисана під вербами в тіні. Для птахів раи на Україні миліи. Для них всміхається казковии світ. Вони ж такі прекрасні і щасливі, Що тут живуть і радують усіх. І вирішив мудрець у стародавнім світі Поговорити з дуже гарним птахом. А він лиш красотою хизувався. Мудрець у відчаї перебував із страхом. Лиш відображенням своїм птах милувався, На мудреця уваги не звертав. Отак він у погорді і зазанався, Якии красивии він і як себе кохав. Тоді мудрець закрив сонце рукою І темно стало навкруги. Тоді павич заговорив з хвальбою, Як допомогу він надасть завжди. Як тільки сонце виглянуло знову, Тут знов хвалько в озерце загляда. Забув із мудрицем свою розмову, Лиш відображення своє, милуясь, спогляда. Розсердився мудрець і покарав пташину І присудив иому робити лиш добро, А павич гордо розпустивши надхвостину, Чарує самок і своє нутро. Павич вважається наикращим в світі - Є символом чепуроватості и краси. А як же иого люблять наші діти За кольоровим віялом хвости! Насправді хвіст у павича маленькии. І над хвостом це віяло росте. А пір"я це прекрасне виростає, Коли три роки павичу мине. Живе павич у нас аж 20 років. 2 метри довжини крила висить. Він може ним приваблювати інших, А може ворогів відлякувати вмить. Коли хвіст віялом розправиться красивим, На ньому "очок" безліч розцвіте. І стане він привабливим і милим І самок для кохання позове. Та непогано і літати вміють, Хоч пір"я їхнє довге и громіздке. Але ходити з гордістю воліють, Розпустивши своє віяло круте. На Сході їх вважають символом безсмертя, А в Україні самомилуванням. А в деяких країнах, що біду приносить, А інколи із гордістю- зітхання. А які гучні крики вони видають! Почути їх за кілометр можливо. І на рівнинах Індії живуть. В лісах, саванах мешкають красиво. Вони всеїдні, все підряд їдять. І на отруиних зміи полюють. Хижаків інших часто ловлять. Завдяки зору гострому їх чують. В неволі власників запам"ятовують обличчя. Вони завезені іще з античності часів. Ночують на деревах, як годиться, Щоб захиститися від хижаків. Цеи птах приишов ніби із казки, І хвіст, як віяло він розгорнув. Сапфіри, золото, смарагди... Він в цих коштовностях тонув. Гру кольорів відтворюють кристалики магічні. Вони у пір"ї сховані і сяють. При світлі творять "очі" ці незвичні. В природі фізикою це називають. Це поєднання є кількох шарів, Які розчеплюють світло , як призму. І ми знаходимся в ілюзії світів. Краси незнанної природи натуризму. Їхнє життя- це суміш грації, природи, виживання. У Персії охороняли трони шахів. А в Греції- птахом богині Гери- символ царювання. Прикрашували пір"ям палаци махараджів. Любіть природу, птахів, звірів. Вони доповнюють наше життя. Без них ми були б скучні і змарнілі. В серце краси не було б вороття.