Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Катерина Собова: Стимул для життя - ВІРШ

Журналістка запитала У старенької Улити: -Що в житті вас стимулює В злиднях і так довго жити? -Тільки гроші вже зібрала, Щоб на похорони стало, А тут ціни пішли вгору – Як усе це задовбало! Є вже одяг, тапці, хустка, Є за що труну купити, Всякі рядна, покривала – Застелити і накрити. А ще треба два-три роки Гроші з пенсії складати На свічки, на хрест, попові, Щоб у церкві відспівати. Транспорт, яма, хто загорне, І обід, щоб пом’янули, Дев’ять днів і сороковий, Щоб так зразу не забули. Як подумаю, скільком ще Треба в день цей заплатити, Все це я підрахувала – До ста років мушу жити. Владу бісить, що баби ці До життя такі охочі: Сто п’ять років проживу я, Бо ще й пам’ятника хочу!