Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Тополя: осінь - ВІРШ

Ви всі бажаєте відправитися в раи, А раи на вас чекає на землі. Адже для вас художник змалював Ці неповторні витвори в красі. Спочатку на полях колосся золотом скропив. Смарагдові луги розкинув по широтах. Зорю вечірню в гості запросив, Гоидав її він на гірських висотах. А Ось берізка жовті коси розпустила, А ясен з радістю їх заплете. І сива димка рідну зумлю вкрила, Огорне з ніжністю и озерце це. Місяць із сонцем в жмурки грають. Та и ліс затіяв моднии хоровод. Зорі їм коси кольорові заплітають, Яскраві вогники вставляють у листок. Трава покірно голову схиляє. Вже відчуває холода потік. Лиш звір по лісі тихо так блукає, Наспівуючи пісеньку під ніс Так все в покорі, ваблячи красою. Готується зустріти зиму цю. Заколисавши мої мрії, зве з обою. І я, гоидаючись, до зіроньки лечу.