ЛАГІДНІ ОБІЙМИ
Колискова для дружини
Спить моя дружинонька ніжно на плечі.
Вогник ледь спалахує мляво на свічі.
А волосся, начебто, хвилі на ланах,
Житом розсипається на моїх грудях.
Засинають втомлені два митці в тиші -
Обняла мелодія зоряні вірші.
І рядки із нотами грають, як в раю -
Відпочинь, ріднесенька: “Лолебай-Баю”
До свого коханячка доторкнувся я -
І зраділо серденько, ластівко моя!
Надихнув мелодію твій глибокий сон -
Колискова, з подихом, лине в унісон.
Ніжно та зворушливо музика звучить,
Нам любов оспівує кожну спільну мить.
Спи, моя турботлива, споглядай у сні,
Як танцюють зіроньки у височині.
Там, пливе у човнику місяць над Дніпром,
Нам в обіймах лагідних солодко обом.
Губки - спілі вишеньки поцілую я,
Пригорнуся ласкою, рибонько моя.
Спить дружина глибоко на моїм плечі,
Дотліває ниточка згаслої свічі.
Вже приснули зіроньки, в ліжко уляглись,
І мене, дрімотного, у сон завели...
У сон завели...
Борис Мамін,
29.09.2025 р.
