Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Шевчук Ігор Степанович: Краса Бога - ВІРШ

Пресвятій Трійці із Всеславною Богоматір’ю в любові і терпеливості присвячується Що, що? — блискуче я часам несу? О хоч епохи — підбігають й відбігають... а хоч це Боже — де в них стане? А хоч і ясність — їм на лобі тане... з рук Бога промені — на кінчику тайник: всіх сил, що в мені зроджують і зрощують — Красу!! так Бог зготовлює — усе, я понесу... Дух бачить що кому пристане Він — особистості всі творить ...подяки люблять коли мене — луплять — і проступає !суть... в частині Києва на геоглобусі (на інших мертвість, єресі напали) біси — усе ж, живі, — на мене так напали... а живе серце — бо за Бога — все трималось в автобусі і за залізо —— руки теж тримались ...думали кінчить: аби руки не писали... і в мені в серці Мати Бога — Слава — стала — Сліпуче Світло!!! лице дружини ледве розрізнялось у Світлі... не бачилось — лиш вгадувалось те, — що проїзджали... так що проїдуть всі, які на Матір Божу не зважали!.. на цей раз це було десь хвилин 10 Але — раніш: (!) така Любов!!! ніби на мене впала! і на Своїм СОБОРІ в Михайлівськім (2005) — в такому Світлі Мати Божа стала!.. не більш як 7 секунд на це ... бо мене просто розірвало б це Світло — в середині з Її Лицем!.. Кажуть: ...блискуче це епохам і часам несу — Бога Красу 28.09.2025, свято прп Антонія К.-Печ. і Собор прпп отців, що в Ближніх печерах: Київ — третій вибір Богоматері і Новий Єрусалим!..