Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Береза: Вино в зіницях - ВІРШ

У Ваших строфах я собі знайшла не тільки тінь, а й вогнище для серця. Мені хотілось дива і вина, ще спалаху й, зізнаюсь, трохи перцю. Смакую кожен дотик ваших слів, і посмішку — що грає між вустами. І Вашу щирість серед моїх снів, і осінь, що зависла поміж нами. Бо хтось комусь із нас — дороговказ. Ховають зорі наші таємниці. Долоні дотулися — і враз вино зухвало хлинуло в зіниці. І дотик уростає в дотик знов, хоч і усе не те, яким здається, мов полум’я, що увійшло у кров — бо опіком кохання й пізнається. А далі — хвиля, вибух, повінь тіл… Усі табу, замки і рамки скресли. Неначе розділилися навпіл, коли ми вдвох згоріли і воскресли. ©Ольга Береза