Ось і знову вечір тче свою казку на темній основі небесного мережива... Золотим промінням зірок гаптує безмежнй простір свободи...
Бо вечір і справді особлива пора, коли стихають звуки, коли думки збираються до купи і так чинно і повагом займають свої місця, кожна на своїй полиці, а чи на своєму "сідалі", як кури - посокорять трохи та й замовкнуть, позасинають тривожним сном, аби до ранку набратись якоїсь мудрості...
Думки... Думки... Думки.
Не самотність - усамітнення, можливість побути сам на сам із собою, аж доки не зморить ...
І хай це буде всього лиш мить, манюсінький відрізок часу - він твій, тільки твій і нічий більше, твій простір, твоя СВОБОДА.
Вечір... Тихий... Мирний
І такий лагідний-лагідний...
І такий омріяний, за безкінечно довгі, важкі, три роки...
Спіть, дорогі українці ❤️
Вечір веде за собою ніч...
Треба відпочивати і набиратись сил 💖💯🙏
