Життя – мов партія в старих шахах,
Де кожен хід – то вибір в наших руках.
Фігури – люди, кожен має суть,
Й по власній стежці долю свою плетуть.
Королі – поважні, з вагою в словах,
Стоять у центрі та вічно в страхах.
Без права на ризик, без права втекти –
Їх влада – це тягар безмежної висоти.
Королеви – розумні, сміливі, живі,
Цілеспрямовані в кожнім рухові.
Вони – як натхнення, мов полум’я сил,
Літають по дошці, мов вітер із крил.
Придворні – строкаті, мов світ у дворі,
Говорять багато та гинуть у грі.
Краса на фасаді, а зміст – не завжди,
Лиш тінь за спиною чужої біди.
Слони – мов думки, далекі та хитрі,
Ходять навскіс – не йдуть навмання.
Вони – аналітики, тихі, складні,
Суцільні діагоналі – їх спосіб життя.
Коні – мов генії, з власним кроком,
Ходять петлями та б’ють боком.
Нестандартні, рішучі, з іскрою в очах,
Зненацька приходять – і змінюють шлях.
Тури – то розум, що йдуть навпростець,
Без хитрості, фальші, вони мов мудрець.
Вони – вірні принципам, чіткі до кінця,
Несуть за собою незламні серця.
А пішаки – прості, мов робітники,
Що день у день тягнуть хрести до мети.
Їх багато, вони – мов коріння земне,
Та в кожнім із них – мужність живе.
Бо навіть пішак, що із краю почав,
Через біль і зусилля свій шлях прокладав –
Може стати королевою в грі,
Якщо йде вперто і вірить собі!
Тож грай у життя, не бійся пасток,
Кожен наш вибір – то життєвий урок.
У грі, де ми всі лиш фігури–борці,
Головне – перемога, бо ми сильні гравці!
