ВІРИМО В ПЕРЕМОГУ
Здавалось минули часи неспокійні.
Вже діточки виросли, внуки пішли.
Хоча не зупинися думать й до нині,
Щоб всі ви рідненькі щасливі були.
Було усе добре, усе по бажанню.
Та ось зруйнувала ті плани війна.
"Брати" нам на "поміч" пішли без вагання.
Руйнують усе. Кажуть наша вина.
Вина наша в тому, що хочемо жити
Ми вільно, спокійно в країні своїй.
Щоб радісні завжди були наші діти.
Не знали ніяких воєнних подій.
Роз'їхались люди по Миру з країни.
Від смерті ховають єдине життя.
Коли ж ота нечисть від нас уже згине,
Щоб мати спокійно ростила дитя?!
Щоб всі повернулися в рідний будинок.
Хоча в багатьох його бій зруйнував.
Так хочеться бачить живою родину...
Та ворог на жаль не одну з них забрав.
Ми віримо! Прийде до нас ПЕРЕМОГА!
І рясно заквітнуть в країні сади .
І вся Україна ще матиме змогу
Щасливою бути і дітям рости!
