Субота,тиша , вино , ніч і втома
Відлуння божевільних подій , в думках немов в комі
Бажання забитись, мов бульбашка в мило,
А далі як Фенікс - відродити себе, хоч навколо усе вже згоріло
Субота , тиша. Тримання за стіни, хребет і за силу
За проблиск надії, де тебе в океані подій ще не змило
Триматись за віру, за течію , вітер і надію про завтра
За те , що надихаюсь , виживу й накинусь голодно за частку набутого щастя
Накинусь , прокинусь, прочую смак сили в перспективному ранку
За сонце, за подих в свіжому вдиху світанку
За вічність , за правду, в якій вже немає пітьми.
За зорі і космос , який непіддатний брехні
