Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Горова Л.: Синьо-чорне - ВІРШ

Мідну турку вгортає пелюстями синіми полум'я. Синій ранок за шибою холодом першим вістить. Починається осінь іще одна, стомлена й зболена. Пробивається сонце в тумані остудженим променем. Синій ранок ув очі вдивляється садом пустим. Сну розкидані крихти змітаються кавою чорною. Піднімається світло, і айстри підпалює синь. Що там, Боже, Ти мелеш небесними синіми жорнами? Сині скельця розбитих надій ніч і день переповнили. Що Ти, Боже, назавтра по наших молитвах даси?